Вільям Бейлісс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Бейлісс
Народився2 травня 1860(1860-05-02)[1][2][…]
Вулвергемптон, Велика Британія
Помер27 серпня 1924(1924-08-27)[4][2][…] (64 роки)
Лондон, Велика Британія
Місце проживанняВелика Британія
Країна Сполучене Королівство
Діяльністьфізіолог, викладач університету
Alma materВодем-коледжd
Університетський коледж Лондона
Галузьфізіологія
ЗакладУніверситетський коледж Лондона
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Бельгійська королівська академія медицини
Нагороди

Сер Вільям Меддок Бейлісс (англ. Sir William Maddock Bayliss; 2 травня 1866, Вулвергемптон, Велика Британія — 27 серпня 1927) — англійський фізіолог, першовідкривач гормону секретину. Член Лондонського королівського товариства, його президент у 1913—1915 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчався в Лондонському та Оксфордському університетах. З 1888 викладав у Лондонському університеті. З 1912 року був професором кафедри фізіології. У 1900—1927 роках був секретарем Британського фізіологічного товариства.

Досліджував фізіологію травлення, зокрема разом з Ернестом Старлінгом відкрив гормон секретин. Також вивчав фізіологічну роль колоїдів, адсорбції, фізико-хімічні принципи роботи ферментів.

Під час Першої світової війни досліджував травматичний шок. Впровадив у практику метод введення пораненим сольового розчину з гуміарабіком як дешевого замінника плазми крові[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Who Named It?
  4. Encyclopædia BritannicaBritannica.com Inc..
  5. Maas, J. A., (1938), THE USEFULNESS OF GUM ARABIC AS AN INFUSION LIQUID. Experimental Physiology, 28 doi: 10.1113/expphysiol.1938.sp000781.(англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Бейлисс Уильям Мэддок / Т. П. Бабий, Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк [и др.] // Биологи: биогр. справ. — К., 1984. — С. 50 (рос.)